У 1836 році брати Аллени заснували Х’юстон, а вже до наступного року кількість населення міста перевищила 1000 осіб. Надмірне скупчення людей та невелика міська територія ставали причиною частих пожеж. Пожежна справа – структурна частина розвитку Х’юстона. Вона розвинулася від пароплавів, запряжених кіньми, до використання моторизованих пристроїв. Як місто боролося з вогнем та про роботу перших пожежників читайте далі на houston1.one.
Саморобні пожежні машини
Менш ніж через два роки після заснування міста була створена перша волонтерська пожежна бригада – Protection No. 1. Організував її Август Аллен. Перша пожежна машина Х’юстона була саморобною – великий дерев’яний ящик із колесами, насосом і отвором, прикріпленим до дна насоса. Насос закачував воду з цистерни в ящик, звідки вода закачувалася у шланг. Ця оригінальна машина стояла на Market Square.
У Х’юстоні, де деревина – найпоширеніший і найбільш зручний будівельний матеріал, будівельні пожежі завжди викликали серйозне занепокоєння. У 1858 році була організована пожежна станція Hook and Ladder Company № 1. Пожежна машина знову була саморобною – сконструйованою з вантажівки. У 1852 році була організована пожежна станція Liberty Fire Company № 2, що через чотири роки мала першу парову машину. Поки розросталося місто, розширювалася і його пожежна служба. Поступово в місті з’являлися нові пожежні станції. На той час Х’юстон поділявся на 6 районів із дуже чіткими межами.
Створення платної служби
У 1894 році більша частина дерев’яного комплексу лазарету Святого Йосипа згоріла дотла, а дві черниці загинули. Після цього інциденту керівництво міста наполягало на тому, щоби послуги міських пожежників стали платними. У 1895 році була створена платна Х’юстонська пожежна служба (Houston Fire Department).
На рубежі ХІХ–ХХ століть Х’юстонська пожежна служба використовувала кінні пароплави. Протягом наступного десятиліття відділ здійснив перехід від гужових до моторизованих транспортних засобів. До 1904 року служба налічувала 129 осіб і 11 станцій.
Приблизно в 1912 році в місті з’явилася пожежна машина, яка могла направляти воду на верхні поверхи нових високих будинків. У 1920 році вантажівку моторизували. Перший пожежний катер Х’юстона був придбаний у 1926 році за 320 000 доларів і знаходився біля підніжжя Manchester Street.
У лютому 2011 року штаб-квартира Х’юстонської пожежної служби переїхала в центр міста. Вікна її офісів виходять на пожежну станцію № 8. Стара будівля логістики на Dart Street використовується іншими підрозділами служби.
Складні й небезпечні умови праці
Х’юстонські пожежники отримали популярність, коли 25 березня 2014 року світом поширилися відео, на яких видно, як вони рятують майстра-будівельника з карнизу 3-го поверху – тоді, коли до нього наблизилася полум’яна стіна.
Спочатку пожежники Х’юстона жили на станціях 15 днів поспіль, перш ніж отримали один вихідний. У 1991 році робітники Х’юстонської пожежної служби почали працювати в 4 зміни по 46,7 годин на тиждень. Якщо в 1895 році служба складалася з 45 білих чоловіків, то у 2020-х роках кількість пожежників зросла до орієнтовно 4000 осіб – чоловіків і жінок із різних етнічних груп.
Міжнародна асоціація пожежників (IAFF) визнала рак поширеною хворобою серед вогнеборців. Дослідження показують, що в пожежників більший ризик захворіти на певні види раку, порівняно з іншими професіоналами. Справа в тому, що установки пожежогасіння складні і містять різні небезпечні речовини. Пожежники можуть піддаватися впливу сотень різних хімічних речовин у вигляді газів, пари тощо. Деякі з цих хімічних речовин є побічними продуктами горіння, наприклад бензол і формальдегід, та викликають рак. Інші походять від матеріалів, що містяться в згорілих уламках, наприклад, азбест зі старих конструкцій.
Пожежники постійно контактують із хімічними речовинами, вдихають їх, переносять на шкіру чи в очі. Якщо захисний одяг не очищений належним чином, хімічні речовини можуть забруднити транспортні засоби та пожежну станцію. Повторне використання забрудненого спорядження чи засобів захисту органів дихання також призводить до впливу небезпечних речовин.
Масштабні пожежі
У 1859 році в місті сталася перша масштабна пожежа, що знищила всі будівлі, крім однієї, у багатолюдному кварталі в центрі міста, забудованому дерев’яними спорудами. Наступного року ще одна велика пожежа в кварталі на південь призвела до втрати цегляних конструкцій.
Холодної вітряної ночі 21 лютого 1912 року сталася найбільша пожежа, з якою зіткнулася Х’юстонська пожежна служба за всю свою ранню історію. Вогонь знищив 40 міських кварталів на північний схід від центру. Пожежа почалася в салуні (різновид бару на Дикому Заході), а потім поширилася на понад 100 будинків, 13 промислових підприємств, десятки вагонів, школи, церкви та тисячі тюків бавовни.
22 березня 1938 року п’ятиповерхова будівля Waddell Furniture Building у Prairie and Fannin згоріла дотла незадовго до світанку. Інтенсивне радіаційне тепло призвело до серйозних пошкоджень щонайменше 16 сусідніх споруд, серед яких і прилеглий собор Christ Church Cathedral.
Крім того, велика пожежа в Х’юстоні відбулася після півночі 7 вересня 1943 року в готелі Gulf Hotel, де обслуговували туристів, працівників та бездомних чоловіків. Оскільки куріння тоді було звичним явищем, нерідко загорялися матраци. Хтось встиг швидко загасити вогонь водою, але нічний менеджер помістив ще палаючий мокрий мішок із ватою у комірчину біля підніжжя єдиних сходів до готелю. Невдовзі мешканці пішли спати, після чого полум’я та дим огорнули відкриті спальні зони. Чоловіки, яким вдалося прокинутися, перш ніж померти уві сні, вистрибнули з вікон, більшість із них розбилися на смерть. Пожежа забрала життя 55 осіб.
Пожежа в багатоквартирному комплексі Woodway Square Apartments 31 липня 1979 року була першою 7-сигнальною пожежею (7 сигналів тривоги) в історії х’юстонської служби. Понад 300 квартир комплексу, переважно покритого дерев’яною черепицею, було зруйновано, що призвело до міського розпорядження, яке обмежило використання черепиці в будівельних цілях.
У квітні 2003 року на станції № 61 сталася пожежа, коли її працівники готували на вечерю рибу та забули вимкнути плиту. Через 45 хвилин на станції пролунав сигнал тривоги. Пожежники миттєво відреагували на густий чорний дим, однак усе ж згоріли кухня, кімната відпочинку та кімната капітана.
Houston Fire Museum
Музей Houston Fire Museum розташований в історичній пожежній станції № 7 – першій пожежній станції, побудованій після того як була створена Х’юстонська пожежна служба. Історична будівля має романську архітектуру з цегляними деталями.
Houston Fire Museum документує перші дні гасіння пожеж у Х’юстоні за допомогою великої колекції фотографій, артефактів, архівних матеріалів. У музеї представлені інтерактивні експонати та експозиції з антикварними та сучасними засобами пожежогасіння. Працівники музею навчають відвідувачів пожежної безпеки.
Сувенірний магазин та інтернет-магазин музею пропонують великий вибір пам’ятних речей та ексклюзивних товарів, серед яких сорочки, капелюхи, сувеніри та багато іншого.