Режисер і сценарист Вес Андерсон прославився особливою візуальною естетикою своїх кінострічок і багаторічною співпрацею зі сценаристом і актором Оуеном Вілсоном. Його фільми виділяються ексцентричністю, яскравою палітрою кольорів, унікальним візуальним та оповідним стилями та використанням великого акторського складу. Здебільшого вони розповідають про горе та неблагополучні сім’ї. Докладніше про шлях та роботи легендарного кінотворця читайте далі на houston1.one.
Ранні роки
Веслі Вейлз Андерсон народився 1 травня 1969 року в Х’юстоні, у сім’ї рієлторки й археологині та рекламіста й піарника. Коли Весу виповнилося 8 років, його батьки розлучилися.
Хлопець навчався в х’юстонській школі Святого Джона. Вже змалку Андерсон знімав німі фільми на батькову камеру. Як акторів запрошував братів та друзів, хоча насамперед мріяв стати письменником. Вивчаючи філософію в Техаському університеті в Остіні, Андерсон працював у студентському театрі Hogg Memorial Auditorium кіномеханіком.
Доленосна зустріч
В університеті в 1989 році Андерсон познайомився з Оуеном Вілсоном, з яким хлопці проживали разом у кімнаті. Їхня зустріч переросла в багаторічну співпрацю. Ще до того як Андерсон завершив навчання, разом із Вілсоном він написав сценарій для короткометражної кримінальної комедії Bottle Rocket (1994), режисером якого став сам Андерсон і в якому зіграли Вілсон та його брат Люк.
Ця короткометражка привернула увагу режисера та продюсера Джеймса Л. Брукса, який спонсорував повнометражну версію стрічки. Під такою ж назвою та з таким же акторським складом фільм вийшов через 2 роки, ставши першою повнометражною картиною Андерсона.
Після успішного дебюту Андерсон і Вілсон написали сценарій до «Академії Рашмор» (1998) – драммедії про ексцентричного підлітка Макса Фішері, його дружбу й закоханість. Третя співпраця Андерсона з Вілсоном – комедійна драма «Родина Тененбаумів» (2001) – комічне дослідження неблагополучного дорослого життя родини вундеркіндів. На той час це був найбільш візуально вишуканий фільм Андерсона, адже складався з ретельно скомпонованих кадрів, містив вдало реалізовані декорації та інші стилістичні вишукування. Стрічка принесла Андерсону та Вілсону номінацію на «Оскар» за найкращий оригінальний сценарій.
Геніальний режисер
У 2004 році вийшла зрежисована Андерсоном комедійна робота – «Водне життя зі Стівом Зіссу» про авантюриста, схожого на Жака Кусто. Через три роки світ побачив комедійну драму The Darjeeling Limited. У ній розповідається про відчужених братів, які подорожують потягом до Індії, щоби відвідати свою матір після смерті батька.
У 2009 році вийшов «Незрівнянний містер Фокс» – лялькова мультиплікація Андерсона, знята за мотивами книги «Фантастичний містер Лис» дитячого письменника Роальда Даля. Це перший мультфільм Андерсона. У комедійно-мелодраматичному фільмі «Королівство східного місяця» (2012) Андерсон представив ніжно-гумористичну історію підліткового кохання. Дія відбувається в маленькому містечку в Новій Англії в 1960-х роках. Сценарій, написаний спільно з Романом Копполою, приніс Андерсону ще одну номінацію на «Оскар».
Створив х’юстонець також американсько-німецький трагікомедійний фільм «Готель „Ґранд Будапешт“» (2014). Дія відбувається у вигаданій центральноєвропейській країні Зубровка у період між двома світовими війнами. Її назва походить від назви польської горілки «Зубровка», на території країни розташовані вигадані зубровські Альпи, а сама країна схожа на Угорщину чи Богемію. Фільм отримав номінацію на «Оскар» за найкращу режисуру та найкращий фільм, а також здобув премію «Золотий глобус» за найкращий фільм у жанрі мюзикл або комедія і премію BAFTA за найкращий оригінальний сценарій.
Андерсон повернувся до стоп-моушн-анімації для лялькового анімаційного пригодницького фентезі «Острів собак» (2018), де всі собаки у вигаданому місті Мегасакі заслані на Сміттєвий острів. Коли 12-річний хлопчик намагається врятувати свого улюбленого вихованця Спотса, до його пошуків приєднується зграя собак.
Художній фільм «„Французький вісник“ від „Ліберті, Канзас Івнінґ Сан“» 2021 року – «любовний лист до журналістики». Стрічка розповідає про різні історії, які лягли в основу останнього випуску додатка до журналу газети.
У 2023 році глядачі побачили «Чудову історію Генрі Шугара» із Бенедиктом Камбербетчом у головній ролі – короткометражну пригодницьку комедію, засновану на однойменній новелі зі збірки оповідань «Чудова історія Генрі Шугара та ще шість» Роальда Дала.
Того ж року вийшов «Астероїд-Сіті» – фільм за сценарієм, режисурою та спільним продюсуванням Андерсона. У головній ролі такі світові зірки як Скарлетт Йоганссон, Джейсон Шварцман, Мая Гоук і Марґо Роббі. Події комедійної мелодрами відбуваються далекого 1955 року в невеликому провінційному містечку. Тисячі років тому в цьому регіоні впав астероїд, після чого утворився величезний кратер. Згодом біля кратера постало місто, жителі якого влаштовують щорічний День астероїда – збори любителів астрономії, які спостерігають за зірками.
Особливість кіностилю Андерсона
Візуальний підхід Веса Андерсона до кіно породив тренд у соцмережах. У 2017 році в Instagram з’явилася сторінка Accidentally Wes Anderson, що стала надзвичайно популярною завдяки фотографіям реальних місць, які відповідають естетиці фільмів Андерсона – зазвичай то яскраві симетричні споруди. Наприклад, міланське метро є «андерсонівським» за своїм симетричним дизайном, пастельно-блакитними стінами та яскраво-жовтими поручнями.
Численні кінодослідники визначили основні складові стилю Андерсона. Серед них:
- лобовий кут камери;
- сценічний знімок;
- симетричне обрамлення;
- кадри зверху (з висоти пташиного польоту);
- нерухома камера або рух камери на передньому плані;
- сповільнений рух;
- монтажна послідовність зі звуковим супроводом (особливо рок або дивна інструментальна музика);
- гармонійні колірні палітри.
Водночас ці «інгредієнти» потрібно поєднувати в правильних кількостях. Наприклад, типове поєднання стилістичних рис можна побачити в третьому повнометражному фільмі Андерсона – «Родина Тененбаумів» (2001). Цей фільм примітний послідовним використанням картинок, де персонажі формально розташовані в одній площині обличчям до глядача. Такі зображення відразу впізнаються, оскільки створюють приголомшливу композицію та драматичний ефект.
Стрічка починається зі статичної симетричної картини бібліотечної книги, яка знімається з висоти пташиного польоту, водночас камера спрямована прямо вниз на бібліотечну стійку. У такий спосіб початковий кадр поєднує в собі не менше ніж 5 функцій: лобовий кут камери, сценічний знімок, симетричне кадрування, кадр зверху й нерухома камера.
Конкретні риси, які режисер поєднує у своїх фільмах, не випадкові. Натомість усі вони виконують однакові функції: привертають увагу до себе та віддаляють глядача від героїв. Андерсон відкидає класичні методи оповідання і натомість приймає рефлексивний тип кіновиробництва, де акт бачення глядачів обмежується дистанційованим клінічним спостереженням за дивними персонажами, що живуть у нестандартних сюжетних світах.
Особисте життя
У 2010 році Андерсон вступив у романтичні стосунки з ліванською письменницею, художницею-костюмером і акторкою озвучування Джуман Малуф. У 2016 році в пари народилася донька.