Х’юстонський університет – державний навчальний заклад, що складається з головного та центрального кампусів у Х’юстоні та філіалів у техаських містах Клір-Лейк і Пасадена. Додаткові споруди розташовані в місцевості Сінко-Ранч та місті Шугар-Ленд, що також у Техасі. Бакалаврські й магістерські програми університету готують фахівців у галузях архітектури та дизайну, мистецтва, бізнесу, освіти, інженерії, зв’язків з громадськістю, готельної та ресторанної справи, соціальних наук, природничих наук, права, медицини, математики, медсестринства, оптометрії, фармації, технологій тощо. Далі на houston1.one.
Попит створив пропозицію
1920-ті були періодом економічного процвітання Х’юстона. Тут знаходили родовища нафти, розвивали імпорт та експорт, а на міському горизонті один за одним з’являлися хмарочоси. За десятиліття населення Х’юстона зросло більш ніж на 100%. У цей час у США панувала політика расової сегрегації – примусового відокремлення білого населення від інших етнічних груп. Х’юстонський незалежний шкільний округ (HISD) збудував чотири нові середні школи – дві для темношкірих і дві для білих.
У 1923 році шкільна система Х’юстона відокремилася від міської влади, а наступного року Едісон Е. Обергольтцер став суперінтендантом Ради освіти. Обергольтцер вважав, що після Першої світової війни необхідне розширення державної школи. Суперінтендант запросив старшокласників із різних середніх шкіл Х’юстона на зустріч, під час якої обговорили створення молодшого коледжу (на кшталт училища), аби учні мали де продовжити свою освіту після школи.
У той час мало хто міг собі фінансово дозволити відвідувати коледжі за межами Техасу, а скласти вступні іспити до Інституту Райса (потім – Університет Райса) – єдиного вишу Х’юстона на той час – було доволі складно. Чимало учнів не могли приділяти надто багато часу навчанню, адже працювали неповний робочий день. Тож саме тому, аби дати можливість дітям отримувати вищу освіту, Обергольтцер призначив зустріч із Радою освіти Х’юстона.
Зрештою, обговорення дали свій результат: у 1927 році в Х’юстоні з’явився Х’юстонський молодший коледж (HJC) – вищий навчальний заклад, що пропонує професійну підготовку для здобуття технічних професій, а також допоміжних ролей у таких професіях, як інженерія, бухгалтерія, бізнес-адміністрування, медсестринство, медицина, архітектура та кримінологія.
Коледж розташовувався в кампусі Середньої школи Сан-Джасінто і пропонував лише вечірні курси для майбутніх вчителів. На перший курс зареєструвалися 232 студенти, яких навчали 12 викладачів. Першим президентом HJC став Едісон Е. Обергольтцер.
Статус університету
У 1934 році молодший коледж став Х’юстонським університетом. Чотирирічний заклад розпочав навчання з 682 студентами – знову в Середній школі Сан-Джасінто. 39 викладачів навчали в трьох коледжах і школах вишу – Коледжі мистецтв і наук, Коледжі громадського обслуговування та Загальному коледжі.
У 1934 році в міській баптистській церкві заснували перший кампус Х’юстонського університету. Наступної осені його перенесли до іншої баптистської церкви на Main Street, де він залишався упродовж 5а років. У травні 1935 року навчальний заклад відкрив свої аудиторії в театрі просто неба Miller Outdoor Theatre.
Згодом постала потреба в окремому постійному приміщенні для університету. З цією метою спадкоємці філантропів Дж. Дж. Сеттегаста та Бена Тауба пожертвували вишу земельну ділянку. У 1938 році Х’ю Рой Каллен зробив пожертву на першу будівлю. У червні 1939 року офіційно відкрили Roy Gustav Cullen Memorial Building. Вже через рік до університету вступили понад 2000 студентів.
У 1945 році університет став приватним, тож Шкільна рада Х’юстона втратила над закладом контроль. Через два роки тут відкрили юридичний факультет, а вже до 1950-го виш налічував 12 постійних корпусів. На денній формі навчання викладали понад 300 спеціалістів. До 1951 року Х’юстонський університет став другим за величиною університетом Техасу.
Перехід у державну власність
У 1953 році університет заснував KUHT – першу освітню телестанцію в США. Приблизно в цей же час навчальний заклад потерпів фінансові труднощі, тому було ухвалено рішення перетворити виш на державну інституцію. У 1963 році Х’юстонський університет став державним. У 1974 році з’явився кампус вишу в центрі міста, коли університет поглинув Молодший коледж Південного Техасу.
Кампус
Заклад пропонує понад 300 освітніх бакалаврських і магістерських програм та налічує такі професійні школи, як Архітектурний коледж імені Хайнса, Бізнес-коледж імені Бауера, Коледж світового лідерства гостинності імені Конрада Н. Хілтона, Юридичний центр, Медичний коледж, Коледж медсестер, Коледж оптометрії, Фармацевтичний коледж, Коледж соціальної роботи, Школа зв’язків з громадськістю імені Хобі.
Традиції
Х’юстонський університет формує справжню спільноту за допомогою різноманітних традицій. Більшість окремих коледжів мають ще й окремі традиції, починаючи від традиції юристів The Follies (коли студенти влаштовують сценки, пародіюючи своїх професорів) і завершуючи щорічним турніром з інженерного гольфу, під час якого гравці збирають кошти на підтримку інженерного коледжу.
З метою сприяння спільноті та освіті серед студентів, співробітників і викладачів Х’юстонський університет організовує щорічний студентський фестиваль Frontier Fiesta. Частина кампусу перетворюється на містечко для демонстрації студентами своїх талантів. Щовечора впродовж фестивальних днів відбуваються безкоштовні живі концерти, вар’єте, карнавали, мультикультурні виступи, а також фієста з приготування барбекю та випічки.
Кожного семестру на офіційній церемонії студентам вручають перстень університету. Звичайні студенти носять перстень лицевим боком досередини, і лише випускники – назовні.
Під час спортивних подій кампус збирається навколо пуми Шасти – талісмана університету. У 1947–1989 роках талісманами слугували 5 живих пум, але після смерті останньої їх замінили костюмами у вигляді пум. Цікаво, що свою підтримку вболівальники університетських спортивних команд демонструють за допомогою «знаку пуми» – складеного безіменного пальця правої руки до долоні. Традиція бере свій початок з 1953 року, коли Шаста I – жива пума – втратила палець на нозі в дверях клітки в дорозі на видовище. Команда суперника – Техаський університет в Остіні – висміяла Х’юстонський університет, імітуючи травму пуми. Х’юстонці незабаром перетворили цей інцидент у символ гордості.
Офіційні кольори Х’юстонського університету – червоний та білий. Багряно-червоний символізує сміливість або внутрішню силу протистояти невідомому, а білий – добро й бажання допомогти ближньому.
Відомі випускники
Свого часу в Х’юстонському університеті навчалися:
- Джим Парсонс – актор, який здобув міжнародну славу після того, як зіграв соціально проблемного та дивовижно егоцентричного фізика-теоретика Шелдона Купера в телеситкомі «Теорія великого вибуху»;
- Елвін Гейз – баскетболіст, що грав за декілька команд Національної баскетбольної асоціації, наприклад за «Вашингтон Візардс»;
- Хакім Оладжувон – баскетболіст нігерійського походження, що грав за декілька команд Національної баскетбольної асоціації, наприклад за «Х’юстон Рокетс»;
- Карл Льюїс – легкоатлет, 9-разовий олімпійський чемпіон у спринтерському бігу та стрибках у довжину і 8-кратний чемпіон світу;
- Джуліан Шнабель – художник, кінорежисер та сценарист;
- Елізабет Воррен – політична діячка та юристка;
- Lizzo – співачка, реперка й акторка;
- Кенні Роджерс – вокаліст, піаніст, композитор, автор текстів, продюсер;
- Пауліна Оліверос – акордеоністка, яка відіграла важливу роль в розвитку експериментального музичного мистецтва.